Подивіться навколо, і ви побачите, як іноді йдуть по вулиці люди: один опустив плечі, в іншого руки бовтаються, як на шарнірах, у того ноги човгають по тротуару, а ця розгойдує стегнами, як манекенниця. Деякі, засунувши руки в кишені, вроскачку, як матроси, пробиваються крізь натовп. Кожен по-своєму «оригінальний», а всі разом демонструють просто розбещеність.

Добре було б, якби кожен міг побачити себе в дзеркалі і переконатися, в якому вигляді він постає перед оточуючими!

Кожен має ту ходу, яка відображає його індивідуальність: іноді вона залежить і від костюма. У повної людини невисокого зросту одна хода, у сухорлявого і високого - інша. Якщо дівчина йде в туфлях на високих підборах і у вузькій спідниці, то у неї одна хода, а якщо вона в кросівках та джинсах - то інша.

Хода має бути максимально природною. На вулиці голову можна і потрібно тримати високо. При цьому рухи рук повинні бути відповідні розміром і ритму кроку: руки не повинні висіти як батоги вздовж тіла, а й розмахувати ними як на парадному марші теж ні до чого.

При ходьбі стопу треба ставити таким чином, щоб п'ята і носок знаходилися майже на одній лінії в напрямку руху: носок може бути трохи розгорнений назовні. Ті, у кого криві ноги, повинні особливо стежити за тим, щоб ставити стопу прямо.

Якщо ви йдете удвох, то потрібно по можливості підлаштовуватися під крок людини, яка йде поруч, особливо якщо ви йдете під руку. Якщо на дамі вузька спідниця, то вона може йти тільки дрібними кроками, а чоловік, незважаючи на свій широкий крок, повинен постаратися йти з нею в ногу.

Кожен має руки, але іноді створюється враження, що людина не знає, що з ними робити! Адже неможливо весь час крутити в пальцях сигарету, а тримати руки постійно в кишенях вважається у нас ознакою поганого тону (хоча в Англії це вважають нормальним і в наші дні). Руки можна іноді ховати тільки в кишені пальто.

У розмові руки взагалі не повинні брати участь, за винятком окремих жестів, підкреслюють сказане.

Розмовляти стоячи для багатьох суще мука. Особливо якщо у них в руках нічого немає. Деякі впираються ними в боки або схрещують на грудях, адже потрібно кудись «подіти» руки!

Коли стоїш, потрібно триматися по можливості прямо, не горбиться. При цьому можна спертися рукою об спинку крісла або знайти яку-небудь іншу опору.